Українське матеріалознавче товариство ім. І. М. Францевича
Шановний відвідувачу!
Ця сторінка містить пропозиції команди UMRS_terms щодо рекомендованого вживання україномовних термінів для позначення матеріалознавчих понять, для яких у широкому вжитку
Формування словника відбувається за поданнями небайдужих учасників матеріалознавчої спільноти. Якщо у Вас на думці є проблемний у вжитку термін, запрошуємо надіслати його на опрацювання через форму вгорі сторінки.
Зауважте, що цей словник є живим документом, який зазнає постійних змін внаслідок роботи команди UMRS_terms над новими проблемними термінами, покращенням вже наявних у словнику та врахуванням відгуків спільноти. Тому сам словник з часом ростиме, а терміни можуть зазнавати змін, особливо якщо їх рейтинг довіри є низьким.
Сподіваємось, що цей словник стане Вам у нагоді у Вашій професійній матеріалознавчій діяльності!
Команда UMRS_terms
* Рейтинг довіри – середнє значення оцінки терміну членами УМТ за п’ятибальною шкалою
|
Визначення |
Проблема вживання |
||
|
Виділення (процес у матеріалознавстві) / виділок |
Утворення частинок нової фази (виділків) у структурі перенасиченого твердого розчину внаслідок зменшення вільної енергії системи, зумовленого термічною обробкою, старінням або зміною умов експлуатації. / Виділок - частинка фази, яка є продуктом виділення з перенасиченого твердого розчину.
|
Виділення, осадження, осаджування (процес) / виділення, домішка (результат процесу).
Осадження/осаджування відбувається під дією зовнішніх сил або відповідних реагентів з виділенням суспензії, рідкої або твердої фази з газу, рідини або твердої суміші. У промисловій практиці для виділення осадженням/осаджуванням використовують кристалізацію, осадження у вигляді важкорозчинних сполук, електроосадження, осадження металами (цементація) і газами, іонне осадження тощо. Тому для назви процесу утворення частинок нової фази без впливу зовнішніх сил або відповідних реагентів рекомендується вживати термін “виділення”.
|
4.5 |
|
Гексагональна щільноупакована (ГЩУ) ґратка / комірка |
Гексагональна щільноупакована (ГЩУ) ґратка має елементарну комірку у вигляді гексагональної призми, в якій атоми знаходяться як у вершинах і серединах основ гексагональної призми, так і у центрах половини тригональних призм, що складають гексагональну призму.
|
В літературі зустрічаємо такі терміни: гексагональна щільноукладена (ГЩУ) ґратка, гексагональна щільноупакована / щільнозапакована (ГЩУ) ґратка, гексагональна щільноупакована (ГПУ) решітка.
Так як елементарні комірки вважаються об’ємами певної форми, то розміщення частинок в них найточніше передає термін “упакована” - складена у пакунок, тобто об’єм, англійський відповідник якого “packed”. Відповідно для укомплектованих, повністю заповнених комірок (“close-packed”) доречно вживати термін “щільноупакована”.
|
4.5 |
|
Границя плинності |
Напруження розтягу, що відповідає початку пластичної деформації за постійного (без помітного збільшення) навантаження на розтяг. |
В літературі зустрічаємо такі терміни: границя плинності, межа плинності, границя текучості. Можна навіть натрапити на "границя течіння" (слова "течіння" в українській мові не існує).
Відповідно до ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять узаконеним є термін “границя плинності”.
|
4.4 |
|
Грубозернистий |
Величина, розмір зерна в структурі металу. |
В літературі зустрічається як термін "крупнозернистий", так і термін "грубозернистий" для означення великого розміру зерна та опису структури в цілому.
Розмір зерна в усьому об’ємі або в певному напрямку, який значно перевищує величину зерна
|
4.3 |
|
Дисперсна фаза (щодо структури полікристалічних матеріалів) |
Однофазний мікроскладник у структурі полікристалічного матеріалу, утворений кристалітами, які є значно меншими за розміром, ніж зерна матриці.
|
Часто помилково термін "дрібнозернистий" щодо мікроструктури полікристалічного матеріалу підміняють терміном "дисперсний".
Ми розглядали цей термін з міркувань: (1) дати його лаконічне визначення в контексті структури полікристалічних матеріалів; (2) вказати на поширену помилку, коли термін “дрібнозернистий” щодо мікроструктури полікристалічного матеріалу підміняють терміном “дисперсний”. Дисперсна фаза в контексті структури полікристалічного матеріалу - це однофазний мікроскладник, утворений кристалітами, які є значно меншими за розміром, ніж зерна матриці.
|
4.3 |
|
Дифрактограма |
Графічне зображення величин інтерференційних максимумів в залежності від кута падіння рентгенівського випромінювання. |
В україномовній літературі зустрічаються терміни дифрактограма/рентгенограма/X-променева дифрактограма/ X-променева [рентгенівська] дифракція. Використання терміна "рентгенограма" в цьому контексті є хибним.
Використання терміна “рентгенограма” в контексті тлумачення терміна “дифрактограма” є хибним, так як не являється графічним зображенням, а є “зображенням на рентгенівській плівці, що утворюється під дією рентгенівського проміння, яке пройшло через об’єкт дослідження”.
|
4.7 |
|
Допування |
У електроніці додавання домішок в дуже малій контрольованій кількості до власного (чистого) напівпровідника з метою зміни його електричних властивостей. У сучасній англомовній матеріалознавчій літературі, що стосується кристалічних керамічних матеріалів, термін “doped ceramics” (допована кераміка) вживається для кераміки, в якій допуванням забезпечують не лише електричні чи оптичні властивості, але й механічні (та ж дія, що й легуючих елементів у металевих сплавах). Тому термін “doping” (допування) вживається, коли під час виготовлення багатокомпонентної кераміки до основного компонента додають певну кількість (від десятих вагових/молярних часток відсотка до десятків відсотків) іншого/інших компонента/компонентів.
|
В україномовній літературі вживаються такі терміни як “легування, допування”.
Термін "допування" використовується для певних матеріалів. У металургії введення легуючих елементів називається легуванням.
|
4.2 |
|
Зворотно розсіяні електрони (ЗРЕ) |
Електрони з високою енергією, які пружно розсіюються в області взаємодії з атомами зразка і, як наслідок, виходять зі зразка назад у півпростір, обмежений зі сторони зразка цією областю. Такий процес дифузного відбиття відбувається за рахунок декількох послідовних актів пружного розсіювання, у яких зміна напрямку руху така, що електрон покидає зразок (сумарно кут відбиття менший за 90 градусів). Можливі випадки, у яких електрон відразу після першого акту розсіювання виходить зі зразка.
|
Поширене вживання: зворотно розсіяні електрони; зворотно розпорошені електрони; зворотно відбиті електрони; відбиті електрони; електрони зворотного розсіювання; розсіяні назад електрони; розсіяні назад первинні електрони.
Вживання слова "розсіяний" в однині не властиве українській мові. Тому вживаємо множину. Слово “Зворотно” означає “точно у протилежному напрямку”. У нас же електрони можуть заходити під певним кутом до поверхні зразка (чи до нормалі) і виходити під іншим кутом. Тому слово “Зворотно” у нас означає, що ці електрони виходять зі зразка назад у півпростір, звідки прийшли, а не проходять крізь зразок у півпростір за зразком. На противагу зворотно розсіяним, електрони розсіюються вперед, коли сумарно кут відбиття більший за 90 градусів.
|
4.7 |
|
Зернограничне зміцнення |
Зернограничне зміцнення полягає у підвищенні границі плинності полікристалічних матеріалів унаслідок зменшення середнього розміру їх зерен, що зумовлює збільшення протяжності міжзеренних границь, які блокують дислокації, чим обмежують пластичну деформацію.
|
Термін “зернограничне зміцнення” конфліктує граматично з терміном “межа/границя зерна”. Тому необхідно це узгодити.
Унаслідок подрібнення зерен збільшується сумарна площа міжзеренних границь, які діють як бар’єри для руху дислокації через різну кристалографічну орієнтацію систем ковзання сусідніх зерен та атомну невпорядкованість на границях. У межах дрібніших зерен дислокації переміщаються на менші відстані, що обмежує пластичну деформацію, через те зміцнює полікристалевий матеріал. Зі зменшенням розмірів зерен підвищуються характеристики не тільки міцності, але і в’язкості конструкційних сплавів. Зернограничне зміцнення може забезпечуватися елементним складом матеріалів, режимами кристалізації, пластичної деформації, термічним обробленням тощо. Зміцнення границь зерен - некоректний термін. Зернограничне зміцнення - коректний термін.
|
4.5 |
|
Злиток, зливок |
Лита металева заготовка, призначена для подальшої переробки. |
В україномовній літературі вживаються такі терміни як "стопок", "зливок", "злиток", "виливок", "стіп", "стоп", "топливо".
Стопок - є результатом топлення; стіп, стоп, топливо - не міститься в інших словниках та науковій літературі; виливок - є готовим виробом, отриманим в результаті лиття на відміну від злитка, зливка.
|
4.9 |
|
Знос (технічний) |
Втрата матеріалу в результаті зношування, яку оцінюють за зміною розмірів, об’єму і (чи) маси тіла. Залежно від умов, що його спричинили, розрізняють абразивний знос; знос, викликаний втомою матеріалу; адгезійний знос. Значення зносу визначають в одиницях лінійного розміру, об’єму, маси тощо.
|
В україномовній літературі поряд із терміном “знос” використовують терміни “стирання”, “зношення”, “зношування” - часто неправильно й невідповідно до контексту. Згідно ДСТУ 2823-94, знос розглядають як наслідок зношування.
Витяг із ДСТУ 2823-94. Зносостійкість виробів. Тертя, зношування та мащення. Терміни та визначення (62330): 1.2 ЗНОШУВАННЯ; Процес відокремлення матеріалу від поверхні тертя твердого тіла і (чи) збільшення його залишкової деформації в умовах тертя, що виявляється у поступовому змінюванні розмірів, форми і (чи) маси тіла. 1.3 ЗНОС; Наслідок зношування, визначений у прийнятних одиницях. Значення зносу визначають в одиницях довжини, об’єму, маси та ін. 1.4 ЗНОСОСТІЙКІСТЬ; Властивість матеріалу чинити опір зношуванню у певних умовах тертя, які оцінюються величиною, оберненою до швидкості зношування чи інтенсивності зношування.
|
5.0 |
|
Зношування (технічнe) |
Процес видалення матеріалу внаслідок руйнування мікрооб'ємів поверхневого шару виробу в результаті тертя за умов ковзання, кочення або биття, поєднаний із дією фізичних та хімічних чинників.
|
В україномовній літературі поряд із терміном “знос” використовують терміни “стирання”, “зношення”, “зношування” - часто неправильно й невідповідно до контексту. Згідно ДСТУ 2823-94, зношування розглядають як процес, результатом якого є знос матеріалу виробу.
Витяг із ДСТУ 2823-94. Зносостійкість виробів. Тертя, зношування та мащення. Терміни та визначення (62330): 1.2 ЗНОШУВАННЯ; Процес відокремлення матеріалу від поверхні тертя твердого тіла і (чи) збільшення його залишкової деформації в умовах тертя, що виявляється у поступовому змінюванні розмірів, форми і (чи) маси тіла. 1.3 ЗНОС; Наслідок зношування, визначений у прийнятних одиницях. Значення зносу визначають в одиницях довжини, об’єму, маси та ін. 1.4 ЗНОСОСТІЙКІСТЬ; Властивість матеріалу чинити опір зношуванню у певних умовах тертя, які оцінюються величиною, оберненою до швидкості зношування чи інтенсивності зношування.
|
4.8 |
|
Коалесценція (в полікристалах) |
Самочинне об’єднання (злиття, зрощення) частинок, тобто зерен, субзерен однієї фази, пор, стимульоване зниженням поверхневої енергії системи внаслідок зменшення площі границь між ними аж до зникнення цих границь. Основним механізмом коалесценції є дифузійні процеси.
|
Коалесценція, злиття, з’єднання, зрощення, згрудження.
Коалесценція - це більш глибока (завершальна) стадія процесу коагуляції.
|
4.4 |
|
Міжзеренна границя (у полікристалевому матеріалі) |
Перехідна кристалічно недосконала зона завтовшки у кілька міжатомних відстаней між суміжними зернами (кристалітами) однієї фази, які відрізняються кристалографічною орієнтацією.
|
Межа зерна, границя зерна, кордон зерна, міжзеренна границя.
Термін “межа” рекомендовано вживати для позначення умовної лінії поділу між полями, в переносному значенні - допустима норма чого-небудь або останній, крайній ступінь. Термін “міжзеренна границя” є основою для утворення похідних загальноприйнятих термінів “зерногранична енергія”, “зернограничне зміцнення” тощо.
|
4.7 |
|
Окиснення |
Хімічний процес взаємодії атомів, молекул або іонів з окисником, що супроводжується втратою ними електронів і збільшенням ступеня окиснення.
|
Часто в науковій та навчальній літературі зустрічаються терміни "окислення" і "окиснення", що викликає плутанину і вимагає більш детального вивчення.
Пропонуємо використовувати термін “окиснення”, бо граматично термін “окисНення”, згідно означення, походить від слова "окисник", тоді як "окисЛення" - від слова "кислота".
|
4.4 |
|
Плавлення (як технологічний процес), розплав |
Технологічний процес, який супроводжується переходом вихідної речовини (речовин) з твердого (кристалічного) стану у рідкий; продукт переходу.
|
Поряд з термінами "плавлення", "розплав" вживаються терміни "топлення", "розтоп".
Плавлення, розплав - є складним процесом та його результатом, пов'язаним не лише зі зміною агрегатного стану речовин.
|
4.4 |
|
Площина відколу |
Площина ґратки, у якій відбувається відколювання, як, наприклад, {100} в ОЦК, {0001} у ГЩУ та {111} у структурі алмазу тощо.
|
В літературі зустрічаємо терміни "відкол", "скол", "площина відколу", "площина сколу". У словнику СУМ в 11 т. слово "скол" відсутнє.
Ми розглядали цей термін, щоб писати його граматично правильно, оскільки в літературі зустрічаємо такі терміни: "площина відколу", "площина сколу". Згідно словника СУМ в 11 т., існує слово “відко́л” - дія і стан за значенням “відколо́ти” й “відколо́тися”. У цьому словнику слово “скол” відсутнє.
|
4.3 |
|
Пористість |
Характеристика матеріалу, яка якісно визначає наявність в ньому порожнин та їх кількість. Так, у спечених виробах пористість визначають як відношення сумарного об'єму пор зразка до його загального об'єму. У виливних виробах - як відношення площі або кількості пор до одиниці площі мікрошліфа.
|
У матеріалознавчій літературі зустрічаємо терміни “пористість” і “поруватість”.
Суфікс -уват-(ий) [-юват-(ий)] уживають у прикметниках на позначення неповної міри вияву ознаки: темнува́тий (трішки темний), червонува́тий (трішки червоний), дивнува́тий (трішки дивний), високува́тий (трішки зависокий, ніж потрібно), а також властивості, схильності до чогось: злодійкува́тий, піскува́тий (трішки зависокий вміст піску, ніж потрібно; коли ж потрібно позначити повну міру, вживають “піщаний (грунт)”), порува́тий (трішки зависокий вміст пор, ніж потрібно). На противагу, суфікс -ист-(ий) уживають у прикметниках на позначення повної міри вияву ознаки: гонори́стий, по́ристий, качани́стий. Пористість є технічною характеристикою матеріалу. Поруватість є більш загальнопобутовим терміном якісної характеристики об'єктів, який не рекомендовано застосовувати у матеріалознавстві.
|
4.9 |
|
Проникність (матеріалів) |
Здатність твердих тіл (гірських порід, штучних твердих тіл, цементного каменя, плівок тощо) пропускати крізь себе рідини й гази за наявності перепаду тиску.
|
Часто в наукових публікаціях, роботах вживають термін “проникливість” замість “проникність”, як однієї з фільтраційних властивостей пористих матеріалів.
Терміни “проникливість” і “проникність” обидва мають відношення до проникнення крізь матеріал, але речовина (рідина, газ), що проникає крізь якийсь матеріал, має властивість, яка називається “проникливість”, а той матеріал, крізь який проходить речовина (рідина, газ), має властивість, яка називається “проникність”. Отже, якщо мова йде про фільтраційні властивості матеріалу, то необхідно вживати термін “проникність”.
|
4.9 |
|
Рентгенограма |
Зображення на рентгенівській плівці, що утворюється під дією рентгенівського проміння, яке пройшло через об’єкт дослідження. |
В україномовній літературі зустрічаються терміни дифрактограма/рентгенограма/X-променева дифрактограма/ X-променева [рентгенівська] дифракція.
Використання термінів "дифрактограма/X-променева дифрактограма/ X-променева [рентгенівська] дифракція" в контексті тлумачення терміна "рентгенограма" є хибним, бо вони є "графічним зображенням величин інтерференційних максимумів в залежності від кута падіння рентгенівського випромінювання".
|
4.6 |
|
Самопоширний високотемпературний синтез (СВС) |
Метод (процес) синтезу матеріалів (сполук), який ініціюється локальною екзотермічною реакцією, котра самостійно поширюється в реагентному середовищі, генеруючи тепло без додаткового зовнішнього нагрівання, чим забезпечує перебіг фізико-хімічних перетворень із утворенням продуктів синтезу.
|
В україномовній літературі часто зустрічається дослівний переклад терміна “саморозповсюджувальний високотемпературний синтез”, що не відповідає граматиці української мови.
В українській мові прийнято уникати активних дієприкметників - саморозповсюджувальний - натомість вживають вираз “що саморозповсюджується”. Окрім цього, “розповсюджувати” - це розподіляти по багатьох місцях, продавати чи роздавати багатьом; розносити в різні боки, на велику відстань. Зазвичай мовиться про конкретні предмети і ніби вимагає допомоги ззовні. Поширювати - робити відомим для багатьох (про чутки, інформацію тощо); збільшувати сферу впливу, дії, ніби без зовнішнього втручання. Зазвичай ідеться про абстрактні речі. Віддієслівним прикметником, що означає призначеність чи здатність об’єкта піддаватися діянню (перехідній дії), є слово “поширний”. На відміну від нього, “поширювальний” означає призначеність чи здатність суб’єкта виконувати діяння (перехідну дію); “поширюваний” означає пасивний стан об’єкта, спричинений спрямованим на нього діянням (перехідною дією); “поширений” означає пасивний стан об’єкта, спричинений спрямованим на нього подіянням (перехідною подією). Отже, для опису цього процесу пропонується використовувати слово “самопоширний” (здатний до самопоширення). Тоді вираз “самопоширний високотемпературний синтез” відповідає усталеній абревіатурі “СВС” і граматиці української мови.
|
4.3 |
|
Сегрегація (в металургії) |
Неоднорідність хімічного складу сплавів, яка виникає внаслідок фізико-хімічних процесів (термодинамічних, дифузійних, фазових) під час кристалізації, термічного оброблення та деформування сплавів поблизу дефектів кристалічної ґратки, поверхонь, міжзеренних та міжфазних границь.
|
Сегрегація виникає, зокрема, внаслідок ліквації під час кристалізаційних процесів.
Здебільшого сегрегація негативно впливає на фізичні, механічні та інші властивості сплавів. Разом з тим, сегрегація лежить в основі таких технологічних процесів: вирощування монокристалів, очищення металів та напівпровідників методом зонного плавлення тощо.
|
5.0 |
|
Сталь |
Це сплав на основі заліза, який містить не більше 2,14% вуглецю. Сплав характеризується підвищеною міцністю та стійкістю до руйнування, порівняно з іншими формами заліза, та виготовлений сучасними методами, такими як: конверторний, мартенівський, електричний.
|
У літературі поряд із терміном "сталь" трапляється технологічно застарілий термін "криця".
Сталь. Технологічно застарілий термін "криця" не рекомендований для позначення сплаву, одержаного сучасними методами.
|
5.0 |
|
Субзеренна структура |
Структура, що характеризується розміром, формою та кристалографічною орієнтацією субзерен, які є фрагментами зерна, розділеними малокутовими границями.
|
В літературі зустрічаємо такі терміни: субструктура, субзеренна структура, тонка структура.
Ми розглядали цей термін, щоб дати однозначний відповідник міжнародному англомовному терміну "subgrain structure", а також дати його лаконічне визначення, оскільки в літературі зустрічаємо такі терміни-відповідники: субструктура, субзеренна структура. Термін "тонка структура" є більш загальним і не може бути еквівалентним замінником терміна "субзеренна структура".
|
4.4 |
|
Топлення (як фізичний процес), розтоп |
Фізичний процес, який супроводжується переходом речовини (речовин) з твердого аморфного стану у рідкий; продукт переходу. |
Поряд з термінами "плавлення", "розплав" вживаються терміни "топлення", "розтоп".
Топлення, розтоп - є процесом та його результатом, пов'язаним лише зі зміною агрегатного стану твердої аморфної речовини на рідкий.
|
3.3 |
|
Травлення (у матеріалознавстві) |
Оброблення поверхні матеріалів хімічними (зі застосуванням хімічних реагентів) та фізичними (вакуумним, електролітичним, іонним тощо) методами з метою виявлення структурних складників.
|
В україномовній літературі вживаються такі терміни як “травлення, щавлення, витравлювання, протравлювання”.
Витравлювання передбачає локальне нанесення або взаємодію з кислотою або її розчином для створення візерунків, отворів тощо. Термін “щавлення” можна вживати як автентично українське слово для розширення термінології, а саме для визначення процесу травлення поверхні розчином щавлевої кислоти.
|
4.6 |
|
Умовна деформація |
Умовна деформація – це безрозмірна величина деформації, обчислена за випробувань зразків матеріалу на розтяг і стиск за формулою: e=(L-L0)/L0, де L – довжина деформованого зразка, L0 – довжина недеформованого зразка. Умовна деформація за випробувань зразків матеріалу на кручення – це безрозмірна величина деформації, обчислена за формулою: γ=τ/G, де τ – умовне дотичне напруження (зсуву) від крутного момента, G – модуль зсуву. В інженерній практиці за випробувань зразків матеріалу на кручення цей термін застосовують дуже рідко.
|
Умовна деформація, номінальна деформація, інженерна деформація.
Термін "умовна деформація" розглядали як однозначний відповідник міжнародному англомовному терміну "engineering strain". Він має чітке матеріалознавче визначення для різних схем прикладення навантаження до зразка матеріалу. В літературі, крім цього терміна, зустрічаємо ще такі терміни-відповідники: номінальна деформація, інженерна деформація. Однак ці два терміни не мають чіткого матеріалознавчого визначення, а є простим калькуванням із англомовного терміна.
|
4.7 |
|
Умовне напруження |
Умовне напруження – це напруження, яке обчислюють за випробувань зразків матеріалу на розтяг і стиск як відношення прикладеного до зразка навантаження до початкової площі перерізу зразка (σ=P/A0). Умовне напруження за випробувань зразків матеріалу на кручення – це дотичне напруження (зсуву) від крутного момента, яке обчислюють за формулами для пружного кручення з урахуванням початкової площі перерізу зразка: τ=(T×r)/J, де T – крутний момент, прикладений до об’єкта або елемента конструкції, r – радіус площі його поперечного перерізу, J – полярний момент інерції. В інженерній практиці за випробувань зразків матеріалу на кручення цей термін застосовують дуже рідко.
|
Умовне напруження, номінальне напруження, інженерне напруження.
Термін "умовне напруження" розглядали як однозначний відповідник міжнародному англомовному терміну "engineering stress". Він має чітке матеріалознавче визначення для різних схем прикладення навантаження до зразка матеріалу. В літературі, крім цього терміна, зустрічаємо ще такі терміни-відповідники: номінальне напруження, інженерне напруження. Однак ці два терміни не мають чіткого матеріалознавчого визначення, а є простим калькуванням із англомовного терміна.
|
4.3 |
|
Фаза проникнення |
Твердий розчин/сполука, кристалічну структуру якого представляють як ґратку металу, в міжвузлових порожнинах якої розміщуються атоми неметалів/металів.
|
В україномовній літературі щодо визначення цієї фази вживаються такі терміни як "фаза впровадження/проникнення/втілення/вкорінення/занурення/заглиблення/пролізання".
Термін “проникати - бути здатним пролазити, проходити куди-небудь” найточніше відображає сутність процесів, завдяки яким невеликі атоми неметалів/металів займають позиції в порожнинах ґратки металу-матриці.
|
4.6 |
|
Фазова діаграма (діаграма фазового стану) |
Графічне зображення фазового складу одно- чи багатофазної системи у термодинамічній рівновазі за певних зовнішніх (температура, тиск) та внутрішніх (елементний склад) чинників.
|
Фазова діаграма, діаграма стану, конституційна діаграма, діаграма рівноваги (англ. phase diagram, constitution diagram, equilibrium diagram).
Усі поширені в матеріалознавчій літературі назви мають право на існування, так як на діаграмі відображаються і області існування фаз (фазова діаграма), і агрегатний стан, у якому фази перебувають (діаграма стану), і границі рівноваги між фазами (діаграма рівноваги), а також діаграми дозволяють вивчати та контролювати такі процеси, як розділення фаз, твердіння металів та сплавів, очищення матеріалів і навіть вирощування та допування монокристалів, а також структурні зміни, викликані термічним обробленням, литтям тощо (конституційна діаграма). Тобто кожна із загальноприйнятих назв відображає одне з призначень цих графічних зображень. Тому доречно в контексті напрямку досліджень використовувати відповідні назви діаграм.
|
4.6 |