Українське матеріалознавче товариство ім. І. М. Францевича
Тип нагороди: за ініціативою УМТ
Загальна інформація
Валерій Володимирович Скороход – видатний всесвітньо відомий вчений в галузі матеріалознавства. Перший Президент УМТ ім. І.М. Францевича. Лауреат золотої медалі ім. В.І. Вернадського Національної академії наук України, золотої медалі ім. Ніколи Тесли Сербської академії наук і мистецтв, автор 10 монографій, академік НАН України і САНІ.
Вимоги до номінантів
Нагорода ім. Валерія Скорохода (Skorokhod Award) присуджується за визначні досягнення в галузі матеріалознавства впродовж всього життя, що носять міждисциплінарний та глобальний характер. Нагорода відкрита для всіх активно працюючих вчених у всьому світі. Оцінюються номіновані роботи, що опубліковані у відкритому друці і є доступними для громадськості.
Матеріальне вираження: іменний сертифікат з визначенням досягнень, за які присуджено нагороду, пам’ятний знак “Skorokhod Award” та грошова премія.
Підстава
Видатний внесок в матеріалознавство протягом тривалої, напруженої та успішної наукової діяльності, а саме у розвиток фізико-хімічного матеріалознавства в напрямку фізико-хімічного аналізу гетерогенних багатокомпонентних металічних конденсованих систем як основи розробки нових жароміцних жаростійких матеріалів конструкційного і інструментального призначення для роботи в екстремальних умовах експлуатації.
Біографія
Великанова Тамара Яківна – відомий у світі вчений у галузі фізико-хімічного матеріалознавства. Науковий напрямок – фізико-хімічний аналіз гетерогенних багатокомпонентних металічних конденсованих систем як основи розробки нових жароміцних жаростійких матеріалів конструкційного і інструментального призначення для роботи в екстремальних умовах експлуатації.
Народилася 21 грудня 1933 р. в родині військового топографа. У 1951 р. з медаллю закінчила середню школу у м. Дніпродзержинську (нині м. Кам’янське), у 1956 р. – хімічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «фізична хімія». З 1956 р. й дотепер працює в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України (на початку діяльності – Інститут металокераміки і спецсплавів АН УРСР) у відділі фізичної хімії неорганічних матеріалів, заснованому академіком В. Н. Єременком У 1968 р. захистила кандидатську дисертацію «Фазові рівноваги в потрійній системі молібден-титан-карбон», у 1990 р. – докторську «Діаграми стану потрійних систем перехідних металів III–VII груп з карбоном як фізико-хімічна основа розробки зносостійких сплавів». Працювала старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії фазових рівноваг (1986–1991 рр.), провідним науковим співробітником, завідувачем відділу (1991–2018 рр.), головним науковим співробітником (з 2018 р.). У 1992 р. одержала звання професора. Загальний трудовий стаж 67 років.
Результатом багаторічної наукової діяльності професора Великанової та наукового колективу під її керівництвом стали експериментально та/або теоретично побудовані вперше, чи суттєво уточнені десятки діаграм стану подвійних, потрійних та багатокомпонентних металічних та металоподібних систем, утворених більш ніж третиною хімічних елементів Періодичної системи із числа найбільш уживаних людством.
Одержана інформація включена в авторитетні світові довідникові видання (близько 120 статей написано особисто або зі співавторами) та являє собою фактографічний базис для науково-обґрунтованої розробки нових і оптимізації вже існуючих високотемпературних матеріалів. Серед них: литі жароміцні інструментальні сплави типу «реліт» на основі карбідів вольфраму; жароміцні з високою довготривалою твердістю in-situ метало-матричні композити на основі молібдену, вольфраму та хрому з карбідним зміцненням; багатокомпонентні жароміцні in-situ титано-матричні композити; безвольфрамові тверді сплави з боридною твердою складовою; сплави на основі нікелю, здатні до об’ємної аморфізації тощо.
Українською групою дослідників під керівництвом Тамари Яківни спільно з вченими з Юліхського наукового центру (Forschungszentrum Jülich GmbH, Німеччина) вперше побудовано десятки діаграм стану подвійних і потрійних квазікристало-утворюючих систем алюмінію з 3d-металами та металами платинової групи, знайдено десятки нових потрійних сполук з аперіодичною структурою, а також апроксимантів. На цій основі розроблено технології вирощування монокристалів та отримано монокристали для дослідження специфічних фізичних властивостей квазікристалічних фаз. Одержані результати, що представлені в понад 100 публікаціях, оцінено світовою науковою спільнотою (2012 р.) як один із визначальних внесків у розвиток науки про квазікристали. В рамках спільних наукових програм Великанова Т.Я. багато років активно співпрацює із зарубіжними колегами з країн Євросоюзу, репрезентує Україну на топових міжнародних конференціях в провідних наукових центрах США, Євросоюзу, Японії, Китаю тощо.
Діяльність Тамари Яківни як засновника та очільника Української комісії з діаграм стану та термодинаміки сплавів у період 1994-2017 рр., що входить до складу Міжнародної комісії з діаграм стану (Alloy Phase Diagram International Commission, APDIC), стала вагомим внеском у пропаганду досягнень українських науковців у галузі діаграм стану та термодинаміки серед науковців світу.
Серед важливих напрямків діяльності Великанової Т. Я. – пропаганда знань про діаграми стану металічних систем як базової складової матеріалознавства. Тамара Яківна була ініціатором і незмінним організатором шкіл-конференцій «Діаграми стану в матеріалознавстві» (1978–2001 рр.), які об’єднували хіміків, фізиків і металургів, що працюють в галузі фізико-хімічного матеріалознавства в Україні та поза її межами.
Загальний науково-видавничий доробок Великанової Тамари Яківни становить понад 570 публікацій – в тому числі понад 400 статей у вітчизняних і світових періодичних, довідникових та інших виданнях, а також 6 монографій. Критерій Гірша становить h = 24 (Scopus). У репрезентативній вибірці такі монографії (у співавторстві): «Диаграммы состояния тройных систем, содержащих тугоплавкие карбиды, и их роль в разработке жаропрочных износостойких материалов», «Физическая химия неорганических материалов» (1988 р.), «Стабильность фаз и фазовые равновесия в сплавах переходных металлов» (1991), «Карбиды редкоземельных металлов: диаграммы состояния систем РЗМ–С» (1992), «Физико-химический анализ. Диаграммы состояния», «Неорганическое материаловедение. Энциклопедическое издание» (2008); наукові статті: «Formation of Quasiperiodic and Related Periodic Intermetallics in Alloys Systems of Aluminium with Transition Metals» (2007), «Phase Equilibria in Binary and Ternary systems with Chemical and Magnetic Ordering», «Phase Equilibria and Phase Transformation at High Temperatures in Ternary Alloys of the Ni–Ti–Zr System at 50-100 at. % Ni» (2019) та ін.
Дбаючи про спадкоємність наукових поколінь Тамара Яківна виховала 21 кандидата та 4 доктори наук, розробила та викладала курс лекцій «Діаграми стану в матеріалознавстві» в рамках підготовки науковців вищої кваліфікації у Навчально-науковому Центрі «Фізико-хімічне матеріалознавство» Київського університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України. Учні Тамари Яківни гідно представляють Україну як співробітники провідних наукових центрів Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії та США, працювали в Верховній Раді та Кабінеті міністрів України, очолювали державні підприємства, обиралися депутатами місцевих рад. Педагогічна діяльність професора Великанової відзначена нагородою Президіуму Національної академії Наук України «За підготовку наукової зміни» в ознаменування 90-річчя
Національної академії наук України (2008 р.).
Плідна дослідницька та педагогічна діяльність професора Великанової Тамари Яківни знайшла успішне поєднання з науково-організаційною роботою: як заступника голови секції «Фазовые равновесия, превращения и структура» Наукової Ради АН СРСР «Новые конструкционные материалы» (1988–1991 рр.), члена Спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій при Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича за спеціальностями «фізична хімія» (з 1990 р.), «металознавство і термообробка» (1994–1997 рр.), голови Спеціалізованої вченої ради Д.26.207.02 за спеціальністю 02.00.04 «фізична хімія» (2014–2022 рр.), члена Вченої ради інституту (з 1991 р.), наукового експерта та активного співавтора періодичних міжнародних довідникових видань «Диаграммы состояния двойных систем» (АН СССР), а також «Red books» (MSI/VINITI), «Ternary Alloys» (MSI/VCH), «Ternary Alloy Systems» (Landolt-Börnstein, Springer/MSI), члена видавничої ради журналів «Journal of Phase Equilibria and Diffusion» (ASTM, USA) та «Порошкова металургія» (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича).
За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави Великановій Т. Я. присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2018 р.); за цикл робіт «Дослідження фазових рівноваг і побудова діаграм стану систем перехідних металів, тугоплавких карбідів та оксидів» Тамара Яківна удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки (1991 р.), за монографію «Тройные системы молибдена с углеродом и переходными металлами IV группы» їй присуджено Премію АН УРСР імені І.М. Францевича (1988 р.); з нагоди 100-річчя Національної академії наук України вона одержала відзнаку Президії НАН України (2018 р.); за вагомі здобутки в професійній діяльності нагороджена медалями Президії Верховної Ради СРСР (1970, 1983, 1984 рр.), відзнаками Президії АН УРСР (1973, 1975 рр.).
Багаторічна наукова діяльність професора Великанової Тамари Яківни стала вирішальним вкладом у збереження високого авторитету та примноження здобутків знаної у світі наукової школи фізико-хіміків матеріалознавців, започаткованої академіком В.Н. Єременком, а також вагомим внеском в розвиток Інституту проблем матеріалознавства НАН України ім. І.М. Францевича як всесвітньо відомого центру сучасного матеріалознавства.
Підстава
Видатний внесок в матеріалознавство протягом життя, зокрема розвиток теорії та практики ущільнення пористих матеріалів під тиском (гарячого пресування).
Біографія
Михайло Савич Ковальченко – провідний український вчений в галузі матеріалознавства.
У 1962 році захистив кандидатську дисертацію та опублікував у співавторстві з Г.В. Самсоновим книгу, присвячену технології гарячого пресування порошків металів та тугоплавких сполук, результатам дослідження ущільнення, структури та властивостей матеріалів, отриманих гарячим пресуванням.
У 1973 році Ковальченко М. С. захистив докторську дисертацію за результатами дослідження впливу нейтронного випромінювання на властивості гарячепресованих матеріалів. Результати цих досліджень висвітлено також у монографії, яку було опубліковано у 1979 році.
Суттєвою складовою дослідницької діяльності Ковальченка М.С. були також питання ущільнення пористих матеріалів під тиском. Результатами цих робіт стали динамічна теорія механічного впливу на пружні та в’язко-пружні тіла, а також монографія щодо основ обробки пористих матеріалів під тиском, опублікована у 1980 році.
Загалом, результатами наукової діяльності Ковальченка М.С. є понад 400 наукових праць, а педагогічної – плеяда кваліфікованих вчених, в тому числі 35 кандидатів наук та 5 докторів наук. Його здобутки відзначено преміями Ради міністрів СРСР в галузі науки і техніки (1986, 1989 р.), орденом “Знак Почета” (1982 р.), медалями (1970, 1982, 1984 р.), Похвальною Грамотою Верховної Ради УРСР (1982), Державною премією в галузі науки і техніки (1994). У 1998 році йому присуджено звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. У 2013 та 2014 роках отримав Похвальну грамоту та медаль “За наукові досягнення” НАН України.